Клеї SOUDAL: асортимент та особливості
У порівнянні з механічним з’єднанням, склеювання дає можливість проводити з’єднання однорідних та різнорідних матеріалів. При склеюванні зберігаються початкові властивості цих матеріалів, навантаження по шву розподіляється рівномірно, не має послаблень матеріалів просвердленими отворами, зберігається зовнішній вигляд склеєних матеріалів.
У різних клеїв різний механізм застигання. При застосуванні клею не працює принцип «чим більше, тим краще». Майстер має зважати і на тип клею, і на тип основи. Наносити треба саме необхідну кількість клею для конкретного виду та конкретних умов застосування.
Якщо за умовами застосування потрібно притиснути та витримати вузли зафіксованими певний час, тоді необхідно заздалегідь підготувати струбцини, затискачі чи інші фіксатори. Також треба приготувати необхідні інструменти, устаткування та допоміжні матеріали. Продуманий заздалегідь захист від забруднення дозволить проводити склеювання не відволікаючись від робочого процесу.
Основи (поверхні), що підлягають склеюванню мають бути вирівняними, без великих перепадів, виступів. Не можна вирівнювати основи за рахунок товщини шару клею. Збільшення шару клею може призвести до значного збільшення часу застигання, в деяких критичних випадках до кількох тижнів. Також, в надлишково товстих шарах клею можливе просідання тонких основ, створення внутрішньої напруги в основах та у клеї тощо.
В залежності від типу полімеризації та виду розчинника застосовуються різні технології склеювання. Наприклад, трансферний метод, що складається з декількох операцій. Поверхні, на які нанесено клей стискають та відразу роз‘єднують. При роз‘єднанні значно збільшується площина, з якої випаровується летючий розчинник.
Через певний час поверхні знов з‘єднують та міцно стискають. Після чого полімеризація відбувається швидко та надійно. Ще один метод застосування клею такого типу – нанесення у вигляді спрею. Летючий розчинник інтенсивно випаровується вже під час розпилювання. Тонкий шар, що нанесений за допомогою такого аерозольного балона, також сприяє швидкому випаровуванню залишків розчинника. Тому клей починає спрацьовувати вже в момент стискання основ, що мають бути склеєними.
У разі роботи з клеями, де в якості розчинника застосовано воду (акрилові, ПВА-емульсії тощо) як мінімум, одна з поверхонь має бути добре проникною для водної пари. Чим більш щільні основи, тим повільніше буде полімеризуватися клей. І тим більшого значення набуває фіксація вузлів та поверхонь, що мають бути склеєні.
Для клеїв на основі силікону, поліуретану, MS- та SMX-полімерів необхідно забезпечити умови достатньої площини контакту поверхні клею з вологою у повітрі. Правильним буде нанесення такого клею окремими смужками, суцільними чи переривистими. Застосування двостороннього скотчу відповідної товщини забезпечить оптимальну товщину шару клею після притискання. А у разі застосування таких клеїв на площинах треба правильно підібрати шпатель, а саме, співвідношення розміру зуба та відстані між зубцями. Щоб забезпечити і необхідну товщину шару клею, і прохід вологи з повітря до клею.
При попаданні анаеробного клею у вузький зазор відбуваються процеси, в ході яких кисень «витрачається» при взаємодії з деякими компонентами основ. Таким чином, утворюється безкисневе середовище і клей швидко твердне. Сила стискання основ, що склеюються, значно важливіша за час стискання.
Для досягнення надійного склеювання треба зважати на конкретний випадок застосування: тип та матеріал основи, площину, подальші навантаження, тип клею. У будь-якому випадку застосування клеїв Soudal треба дотримуватись основних правил застосування, що прописані в технічній документації конкретного продукту.